Proceedings of the International scientific and practical conference ―Ukrainian Forum of Scientific Strategies‖ (April 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 275 p.

70 Відповідно до міжнародних стандартів якості питної води, необхідним є регулярний контроль вмісту токсичних елементів [1]. Основними джерелами потрапляння важких металів у водне середовище є промислові стоки металургійних підприємств, гірничодобувна діяльність, спалювання палива, використання мінеральних добрив і пестицидів, а також корозія водопровідних труб і сантехнічного обладнання. У результаті забруднення відбувається погіршення якості питної води, зниження біорізноманітності водних екосистем та підвищення ризику токсичних отруєнь населення. Найпоширенішими лабораторними методами визначення важких металів є атомно-абсорбційна спектроскопія та мас-спектрометрія з індуктивно- зв’язаною плазмою (ICP-MS), які забезпечують високу точність, однак вимагають дорогого обладнання та значних часових витрат на підготовку проб [3]. Це обмежує можливість оперативного моніторингу води в польових умовах. Альтернативним рішенням є використання біосенсорів – аналітичних пристроїв, що поєднують біологічний чутливий елемент і фізичний перетворювач сигналу [4]. Біорецепторами можуть бути ферменти, ДНК, металозв’язувальні білки, клітинні системи або аптамери. Особливий інтерес викликають аптамери, оскільки вони забезпечують високу селективність взаємодії з іонами металів та стійкість до зовнішніх факторів [6]. Серед методів детекції найбільш перспективними є електрохімічні біосенсори, що дозволяють отримати швидкий результат, забезпечують високу чутливість та можуть бути реалізовані у вигляді портативних пристроїв [5, 7]. Для підвищення чутливості сенсорів широко застосовуються наноматеріали, зокрема графен, вуглецеві нанотрубки та наночастинки золота. Вони збільшують активну площу електродів, покращують провідність та забезпечують кращий перенос електронів у сенсорній системі [8, 9]. Перспективним напрямом подальших досліджень є інтеграція біосенсорів у мікрофлюїдні системи та створення автоматизованих сенсорних платформ для