Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (April 10-12, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 217 p.

161 Встановлено, що у спортсменів спостерігаються вища точність і стабільність реакцій, підвищена розумова працездатність і функціональні можливості нервової системи. Показано, що з віком ці показники покращуються та більшою мірою відповідають фізіологічним закономірностям, що свідчить про вищу функціональну зрілість і ефективність сенсорної регуляції нервових процесів. Ключові слова: психофізіологія, нервові процеси, футзал, підлітки, сенсомоторна реакція, увага, розумова працездатність, функціональна зрілість, спортивна діяльність Вступ. Сучасний спорт високих досягнень висуває підвищені вимоги до функціональних можливостей організму, зокрема до психофізіологічних характеристик нервової системи [2; 8]. Особливого значення набувають властивості нервових процесів — сила, врівноваженість і рухливість, які визначають ефективність сенсомоторної діяльності, швидкість прийняття рішень та здатність до адаптації в умовах дефіциту часу [3; 7]. У спортивній діяльності, особливо в ігрових видах спорту, таких як футзал, ці характеристики є ключовими для забезпечення високого рівня результативності [5; 11]. Підлітковий вік є критичним періодом становлення функціональних систем організму, зокрема нервової системи, що зумовлює значні індивідуальні відмінності у рівні розвитку психофізіологічних функцій [1; 8]. У цей період відбувається інтенсивне формування сенсомоторних реакцій, уваги та когнітивного контролю, які тісно пов‘язані з типологічними властивостями нервових процесів [4; 12]. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглибленого вивчення впливу систематичних занять футзалом на формування психофізіологічних характеристик нервової системи у підлітків [5; 6]. Незважаючи на наявність окремих досліджень у галузі спортивної психофізіології, питання вікових особливостей розвитку властивостей нервових процесів у юних спортсменів залишається недостатньо вивченим, що обмежує можливості оптимізації тренувального процесу.