Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (April 10-12, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 217 p.

202 інженерними конструкціями, змодельовано хвильове поле у середовищі, проведено розрахунок напружено-деформованого стану осадового шару та моделювання хвильового поля для цього середовища проводилося для трьох моделей: перша – модель осадового шару без інженерних конструкцій; друга та третя моделі – те саме середовище з розміщеними на них інженерними конструкціями. Для цього використано метод математичного моделювання, що полягає в можливості проводити розрахунки для середовищ із складною геометричною будовою та різноманітними включеннями. В статті [3] представлено результати детального комплексного аналізу сейсмічності, геології, досліджено сейсмотектоніку та різницево-масштабні геодинамічні процеси в районі Теребля-Ріцької ГЕС; вивчено основні особливості глибоко- просторового розподілу сейсмічної активності в цьому районі, зокрема, наявність «сейсмічної фокальної поверхні» (площини), що простягається приблизно на азимут 110º вздовж Закарпатського глибинного розлому (на відстані 8–10 км на південь від місця розташування ГЕС). В роботі [4] пояснено, що упродовж еволюційного саморозвитку планети в результаті дії гравітаційно-ротаційних сил відбувається перерозподіл мас, який приводить до напруженого стану тектоносфери та до трансформації фігури її поверхні, отже, вирішуючи обернену задачу за параметрами еволюційних змін фігури поверхні літосфери, можна визначати діючі сили, що зумовлюють динаміку напруженого стану Землі. В роботі [5] застосували методи геологічного картування та структурного аналізу. Проведено аналіз складок, пов'язаних з розломами, та інших деформацій, відновлення полів напружень стандартним методом з використанням спряжених зсувних тріщин та дешифрування супутникових знімків відіграли важливу роль в діагностиці зон зсуву; структурні форми порівнювали з діагностичними структурними зображеннями, характерними для зон латеральної екструзії. В роботі [6] приведено обґрунтування доцільності застосування методу природного імпульсного електромагнітного поля Землі ( ПІЕМПЗ) для оцінки небезпеки деформації поверхні гірських порід, зокрема в результаті експлуатації