Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (April 10-12, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 217 p.

210 сейсмічності зони Вранча на сейсмічність Закарпаття та прилеглих територій. Також підтверджується гідрологічний аспект сейсмотектонічних процесів в Закарпатському внутрішньому прогині в 2024 році: інтенсивні атмосферні опади викликають інтенсивне розширення порід, що переходять в плавне стиснення порід, через певний період реєструются відчутні місцеві землетруси. Інтенсивні атмосферні опади можуть бути індикатором підвищення місцевої сейсмічності. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Гнип А. Теоретичні й експериментальні частотні характеристики приповерхневих шарів під сейсмічними станціями ―Тросник‖, ―Ужгород‖ і ―Міжгір‘я‖. Геодинаміка. 2016. 1(20). С. 144-154 DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2016.01.144 2. Стародуб Ю.П., Купльовський Б.Є., Брич Т., Прокопишин В.І., Олещук О.П., Олещук Є.І. Моделювання напружено-деформованого стану основ інженерних конструкцій для оцінки сейсмічного впливу. Геодинаміка. 2016.1(26). С. 3. Назаревич А., Назаревич Л., Шлапінський В.Є. Сейсмічність, геологія, сейсмотектоніка і геодинаміка району Теребле-Ріцької ГЕС (Українське Закарпаття). Геодинаміка. 2016. 1(20). С. 170-192 DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2016.01.170 4. Церклевич А., Заяць О., Шило Є. Про напружений стан тектоносфери Землі. Геодинаміка. 2016. 2(21). С. 45-56 DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2016.02.045 5. Гнилко О.М. Структура латеральної екструзії в Карпатах. Геодинаміка. 2017. 1(220. С.16-25 DOI: https://doi.org/10.23939/jgd2017.01.018 6. Кузьменко Е., Багрій С., Чепурний І., Штогрин М.В. Оцінка небезпеки поверхневих деформацій гірських порід у межах Стебницького родовища калійних солей методом ENPEMF. Геодинаміка. 2017. 1(22). С. 98-113