Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (April 10-12, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 217 p.

47 воєнного стану в Україні. Зміни в договірному праві під час воєнного стану спрямовані на пристосування до нових умов, зокрема до обмежень, пов‘язаних із виконанням зобов‘язань унаслідок збройного конфлікту, руйнування інфраструктури та інших форс-мажорних обставин. Метою статті є дослідження особливостей забезпечення балансу інтересів сторін у договірних зобов‘язаннях в умовах сучасного розвитку права, зокрема з урахуванням впливу цифровізації, воєнного стану та трансформації підходів до застосування принципів свободи договору, добросовісності й справедливості. Результати дослідження . Основою забезпечення балансу інтересів сторін є поєднання принципів свободи договору та добросовісності. Свобода договору надає учасникам можливість самостійно визначати умови своїх правовідносин, тоді як добросовісність виконує стримувальну функцію, не допускаючи зловживання правами. Принцип добросовісності відображається у ст. 3 ЦКУ як загальна засада цивільного законодавства, ст. 509 зазначає, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, що підкреслює його ключове значення для регулювання цивільних правовідносин [1]. Таке законодавче положення вказує на те, що принцип добросовісності має загальний, універсальний характер. Він поширюється на всі цивільні правовідносини незалежно від їх виду, впливає на підхід до тлумачення норм цивільного права та може застосовуватися навіть тоді, коли в спеціальній нормі прямо про це не зазначено, зокрема у разі наявності прогалин або суперечностей у правовому регулюванні [2, c. 245]. У сучасних умовах спостерігається відхід від надмірного формалізму на користь забезпечення справедливості по суті. Це означає, що під час вирішення спорів суд має враховувати не лише формальне тлумачення умов договору, а й оцінювати наслідки їх виконання, чи не призводить їх виконання до надмірного обтяження однієї зі сторін, яке вона не могла передбачити. Одним із ключових аспектів цієї проблеми є забезпечення належного захисту слабшої сторони у договірних відносинах. Хоча формально сторони вважаються рівними, на практиці між ними часто існує нерівність —