Proceedings of the International scientific and practical conference ―American Ukrainian Forum of Science and Education‖ (April 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 235 p.

174 створює загрозу асфіксії. Крім того, у ротовій порожнині можуть знаходитися уламки зубів, кісток, сторонні предмети, які також можуть потрапляти у верхні дихальні шляхи та викликати їх обструкцію [4]. Усі поранення щелепно-лицевої ділянки є первинно інфікованими через наявність великої кількості мікроорганізмів у ротовій порожнині. Без своєчасної хірургічної обробки ран можуть розвиватися гнійні ускладнення, такі як абсцеси, флегмони, остеомієліт щелеп. Таким чином, травми щелепно-лицевої ділянки є небезпечними не тільки через переломи кісток, але й через ризик розвитку кровотечі, асфіксії, травматичного шоку та інфекційних ускладнень [1][5]. Розглянемо механізм виникнення переломів нижньої щелепи. Переломи нижньої щелепи виникають унаслідок дії значної механічної сили. У бойових умовах це може бути удар уламка, дія вибухової хвилі, кульове поранення або падіння. Під дією травмуючого фактора нижня щелепа деформується, і в місцях найбільшого напруження відбувається її перелом. Найбільш слабкими ділянками нижньої щелепи є підборіддя, кут щелепи та виростковий відросток. Саме в цих місцях найчастіше виникають переломи. У бойових умовах переломи часто є множинними, тобто щелепа може ламатися у двох або трьох місцях одночасно. При цьому уламки зміщуються, травмують навколишні м’які тканини, судини та нерви. Це призводить до кровотечі, болю, порушення функції жування та мовлення [5]. Щодо клінічної картини перелому нижньої щелепи є досить характерною. Поранений скаржиться на сильний біль у ділянці щелепи, який посилюється при спробі відкрити рот, говорити або жувати. Часто поранений не може чітко говорити, мова стає невиразною. Відкривання рота обмежене або неможливе. Однією з найбільш характерних ознак є порушення прикусу - зуби верхньої та нижньої щелепи не змикаються правильно, як це було до травми. Це пояснюється зміщенням уламків кістки. У ротовій порожнині може спостерігатися кров, а також уламки зубів [5].