Proceedings of the International scientific and practical conference ―American Ukrainian Forum of Science and Education‖ (April 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 235 p.

186 негативно впливає на здоров'я шлунково-кишкового тракту (ШКТ), що узгоджується з клінічними випадками [1, c.788; 2, c. 97; 3, c. 1549; 4, c. 303205]. За результатами серії сучасних досліджень, за винятком опитування, повідомлялося про принаймні один симптом ураження шлунково-кишкового тракту, який спостерігався у дорослих споживачів канабісу. Повідомлялося про ознаки, які включали нудоту, блювання, діарею, біль/ здуття живота, закрепи, втрату апетиту, зневоднення, інвагінацію у дорослих (ІД) та втрату ваги. Тяжкість симптомів варіювалася, починаючи від легких проявів і закінчуючи потребою в госпіталізації до відділення невідкладної допомоги та виконання ургентних хірургічних втручань [2, c. 97; 5, c. 274]. Побічні ефекти, які пов'язані з пероральним прийомом канабісу, були менш вираженими, а найпоширенішими були шлунково-кишкові симптоми, такі як діарея, блювання, нудота, біль у животі та закрепи [6, c. 6682]. Клінічний спектр шлунково-кишкових розладів при інтоксикації синтетичними канабіноїдами варіюється від легких симптомів, таких як біль у животі та блювання, до більш важких симптомів, що свідчать про кишкову ішемію [5, c. 274]. Дещо рідше спостерігаються гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, панкреатит та виразкова хвороба [7, c. 41825]. Після легалізації медичних канабіноїдів рівень залежності від канабісу та постійного блювання демонструє тенденцію до зростання [4, c. 303205]. Як варіант, пацієнти із захворюваннями шлунково-кишкового тракту можуть займатися самолікуванням канабісом, враховуючи його антиеметичну дію [1, c. 778]. Канабіс в низьких дозах має протиблювотні властивості, однак у вищих дозах він викликає блювання, відоме як синдром гіперемезис-канабісу (СГК). У світовій літературі він також описаний як «синдром нестримного канабіс- блювання» при використанні синтетичних канабіноїдів. Римські критерії IV для функціональних шлунково-кишкових розладів класифікують СГК як дисфункцію ШКТ з епізодичною нудотою та блюванням, пов'язаними з інтенсивним вживанням зілля [2, c. 97; 3, c. 1549].