Proceedings of the International scientific and practical conference ―American Ukrainian Forum of Science and Education‖ (April 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 235 p.

195 Ключові слова: фізична терапія, реабілітація, внутрішньосуглобові переломи, гомілково-ступневий суглоб, м’язова сила, біль, відновлення функції. Внутрішньосуглобові переломи дистального відділу великогомілкової кістки є складними ушкодженнями, що супроводжуються вираженими порушеннями функції гомілково-ступневого суглоба. Через анатомічну складність і значне навантаження на суглоб часто виникають ускладнення (контрактури, біль, порушення ходи), що зумовлює тривалий і складний процес реабілітації. Навіть після хірургічного лікування у 20-40% пацієнтів зберігаються функціональні обмеження, що знижує якість життя [1]. У сучасних умовах зростає потреба у вдосконаленні фізичної терапії, оскільки традиційні підходи не завжди враховують біомеханічні зміни, нейром’язовий контроль та етапність відновлення. Це обумовлює необхідність розробки оптимізованих, індивідуалізованих програм, що поєднують сучасні методики (кінезіотерапію, пропріоцептивне тренування, нейром’язову активацію) та забезпечують більш ефективне відновлення функції, зменшення ускладнень і покращення якості життя пацієнтів. Розроблена оптимізована програма фізичної терапії була апробована на базі реабілітаційного центру «KINEZIUM» у м. Запоріжжя. У дослідженні брали участь 20 пацієнтів (24-43 роки) на етапі відновлення після внутрішньосуглобових переломів. Їх поділили на дві групи: основна (10 осіб) проходила оптимізовану програму фізичної терапії, контрольна (10 осіб) – традиційну реабілітацію. Програма спрямована на комплексне відновлення функції гомілково- ступневого суглоба після внутрішньосуглобових переломів. Вона передбачає поетапну реабілітацію: від зменшення болю й набряку та відновлення рухливості – до формування сили, координації та нормальної ходи. Програма включає лікувальну гімнастику, масаж, фізіотерапію, механотерапію та гідрокінезотерапію як провідний метод, і поступово переходить від щадного режиму до тренувального з урахуванням стану пацієнта. Її мета – відновлення