Proceedings of the International scientific and practical conference ―American Ukrainian Forum of Science and Education‖ (April 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 235 p.

226 Котарбінського, О. Станичнов «Образ смерті в творчості Яцека Мальчевського» [5] розкриває певний аспект в творчості Я. Мальчевського. Дослідження теми Українських та Польських художників кінця ХІХ початку ХХ ст. завжди викликає зацікавленість не тільки в статтях та монографіях, але ж і в окремих в супровідних текстах до каталогів виставок, періодичних виданнях, що свідчить про невщухаючий інтерес громадськості і до сьогодні. Мета статті полягає в аналізі світоглядного сприйняття крізь призму творчості Я. Мальчевського, як художника символіста. З’ясування взаємозв’язків між художніми образами митця та головними європейськими філософськими ідеями кінця ХІХ– початку ХХ століття. Розглянути особливості втілення концепцій А. Шопенгауера, З. Фрейда та Ф. Ніцше у символістично-алегоричних композиціях. Проаналізувати ключові образи та мотиви ( зокрема ―Божевільне коло‖ та ―Алое‖) у контексті екзистенційних ідей про національну самоідентифікацію, страждання та смерть. Провести аналітичний розбір картини ―Алое‖ через ритм , силові лінії та золотий перетин та як реалізується метафізичний підтекст твору. Виклад основного матеріалу Яцек Мальчевський – один з найбільш парадоксальних польських художників-символістів, який працював у різних жанрах: портретному, історичному, пейзажному, але завжди вирізнявся незвичністю постановки і тлумаченням власної філософії, задуму і сюжету. Творчий доробок цього художника вражає уяву глядача складністю композицій і стає предтечею сюрреалізму в польському мистецтві. Майстер створив власний незалежний світ, сюжети творів наповнені еротизмом, таємними, підсвідомими імпульсами які відрізнялися від дійсності. Химери, фавни, танатоси, янголи – це все слугувало базісом для передачі власних думок, почуттів у творчості майстра Яцека Мальчевського. [6, c. 167] Символізм у творчості Я. Мальчевського тісно переплітається з ідеями та вченням З. Фрейда та «Філософію життя», яка на зламі ХІХ–ХХ століть набуває