Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (April 17-19, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 367 p.

9 За період незалежності України було кілька основних напрямів законодавчо-організаційної думки щодо розвитку вільних економічних зон. В 90-ті це спеціальні економічні зони, на початку нульових це території пріоритетного розвитку. Сьогодні це індустріальні парки. У відповідності до норм законів України якими з початку здобуття незалежності, здійснювалось регулювання діяльності вільних економічних зон та зон спеціального призначення в Україні, можна сформувати три основні етапи: етап спеціальних економічних зон, етап територій пріоритетного розвитку, етап індустріальних парків. На сьогодні єдиним діючим інструментом економічного розвитку, який організована за типом вільної економічної зон , є індустріальні парки. Метою таких парків є в першу чергу забезпечення прискореного розвитку підприємств які діють в межах їх територій В поточному стані, регламент організації індустріальних парків в Україні, передбачає два типи ініціаторів, яких умовно можна розділити на комунальні та приватні. До комунальних, умовно можна віднести індустріальні парки, які ініційовано органами місцевого самоврядування. Оскільки для подальшого керування такими парками створюється як правило комунальне підприємство то їх доречно буде називати комунальними. З чого виникає питання, який ініціатор є найбільш потенціально ефективним, з точки зору виконання однієї із необхідних умов – наявність діючих підприємств, в рамках території зареєстрованого індустріального парку. Відповідно відкритого Реєстру індустріальних парків станом на 2025 рік [1], в Україні зареєстровано 111 таких парків. Саме потенціальна ефективність – без аналізу фактичних фінансових показників, тому що індустріальні парки реєструються неодночасно, так само як і підприємства які розпочинають діяльність в їх межах, може показати, чи необхідно окремо розглядати спеціалізовані економічні пільги окремо для такої категорії ініціаторів як органи місцевого самоврядування та інші дотичні типи.