Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (April 17-19, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 367 p.

346 Рис. 8. Відкриття монументу «Sette Giugno» на Addolorata Cemetery, 8 червня 1925 р. Фот. the National Archives of Malta; Рис. 9. Монумент «Sette Giugno». Сучасний вигляд. Фот. Моріса Лонке (з відкритих джерел) Скульптор плідно працював над медальйонами, які часто щедро дарував своїм друзям і приятелям – тим, хто нерідко виступав щодо нього у ролі благодійника. Траплялись і неприємні моменти, адже серед знайомих були й ті, хто прагнув підзаробити на праці художника і перепродував його роботи дорожче [18]. Заробітку з медальйонів ледь вистачало на харчі. Були у нього прихильники й серед адвокатів [19]. Є згадки про «справу Кармело Малія», яка за ініціативою Едуардса розглядалась у судовому порядку в лютому 1922 року [20]. Про фізичний і морально-психологічний стан Едуардса в останні роки його перебування на Мальті красномовно свідчать обставини його життя: вдень з метою економії працював у холодній кімнаті без підмайстрів. Єдине джерело тепла – маленька гасова лампа. «Болять руки – дуже важка чорна робота, – читаємо в його записах від 30 червня 1921 року. – Немала праця 9–10 годин помахати трьохфутовим молотком. …Важко без помічників – і ліпити, і відливати, і відбивати мармур, і відвозити. Жахлива втома» [21]. І далі: «Неймовірно важко усвідомлювати інтелектуальне вмирання і перехід від художника до ремісника» [22]. Хворий на малярію, зі зниженим пульсом, він на ніч обкладав себе пляшками з гарячою водою. Його гнітила думка, що він перетворився з художника на ремісника. Інколи замовники скасовували раніше взяті на себе зобов‘язання, і робота йшла «на вітер»: «Замовили 300 статуеток, а взяли одну. Добре, що я відлив лише 20», – записав Едуардс у щоденнику 30 квітня 1920 року [23]. Майже щодня у щоденнику з‘являються такі записи: «Малярійні припадки допікають… Малярія мене остаточно добиває… Малярія не припиняється, незважаючи на неабияку долю хініну… Увесь день шумить у голові від хініну, а толку щось мало… Серце вже не витримує хінін у тій мірі,