Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (April 17-19, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 367 p.

348 (Андронікова-Гальперн), яка тримала в Парижі й Лондоні модні на той час літературно-художні салони. За іншою версією, як вже було сказано, це є зображенням Мері, дружини Джанні Велли. Найвірогідніше, образ збірний (спершу Едуардс ліпив фігуру за уявою). Твір став дуже популярним: було випущено поштову листівку із зображенням згаданої скульптури, яку автор тиражував (відомо, що він відлив близько 50 копій цього твору). «Вона дійсно така чарівна, що відірватися від неї неможливо, – торжествував скульптор. – У минулі часи, якби я виставив свою ―Даму‖ в Пітері, відразу була би куплена у музей або приватну колекцію» (березень 1923). Роботи з лондонської виставки згодом могли потрапити до М. Брайкевича (виставка відкрилася 23 квітня 1924 р., вже після смерті скульптора). У липні 1921 року Борис Вільямович склав заповіт, у якому все майно розподілив порівну між своїми дітьми і племінницею Анастасією [25]. Місію розпорядника була покладено на Михайла Брайкевича, що на той час мешкав у Лондоні. Однак діти не скористалися спадком батька: Марія померла в Стамбулі 20 грудня 1922 р., а її старший брат Олександр – у 1923-му, про що Едуардс дізнався з великим запізненням.12 лютого 1924 року Бориса Едуардса не стало. Раптова смерть сталася від крововиливу в мозок на завершальній стадії роботи над згадуваною скульптурою «Герої 7 липня» [26]. У цьому є високий смисл, адже життя Едуардса, його відданість мистецтву, боротьба з тяжкою хворобою вимагали напруження всіх його моральних і фізичних сил, мужності, стійкості та волі. Його поховали на інтернаціональному «Ta`Braxia Cemetery» м. Флоріана [27]. На мальтійському кладовищі був похований художник, який мріяв «скласти кості в Одесі».