Proceedings of the International scientific and practical conference ―Toronto Congress of Advanced Research‖ (April 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Toronto, Canada, 2026. - 174 p.

12 видів хореографічного мистецтва, і на сьогодні набуває все більшої популярності. Вуличний танець став невід’ємною частиною міського середовища та засобом самовираження молоді. Його історія розпочалась у другій половині ХХ століття у США. На його формування вплинула стрімка урбанізація, глобалізаційні культурні процеси, та поява та розвиток молодіжних субкультур, таких як хіп-хоп, який органічно поєднує у собі музику, графіті, та діджеїнг. Історія вуличного танцю складається з трьох етапів. Перший етап це зародження, хронологічно припадає на 1970-ті роки. В той час у Нью-Йорку виник брейк-данс, і паралельно з цим на західному узбережжі виникають фанкові стилі такі як поппінг, локінг. Локінг і попінг відзначалися виразною пластикою, ритмічністю і театральністю рухів, у той час як у брейк-дансі важливішим була техніка виконання. Танцюристи ставали у коло на вулиці для змагань, це були перші танцювальні батли. На той час відомими виконавцями були Rock Steady Crew брейкінг-команда, що популяризувала брейк-данс у 1970 початку 1980 років та Electric Boogaloos, які стали засновниками стилів поппінг та локінг [1]. У 1980 роках вуличний танець набуває більшої популярності завдяки ЗМІ, і поступово з вулиці переходить на театральну сцену та у кінематограф. З’являються перші професійні танцювальні команди. У той чай популярності набуває The Lockers, команда яка була створена Доном Кемпбеллом на початку 1970-х років, і вона стала першою професійною командою, яка зробила стиль локінг більш комерційним, виступаючі на телебаченні[2]. У 1990-х роках розпочалась еволюція вуличного танцю, яка триває і по сьогоднішній день. Хіп-хоп вийшов з андеграунду і почав домінувати, його вплив на розвиток інших видів вуличних танців залишається досить великим і сьогодні. У кінці десятиліття з’являється нью-стайл, який поєднав у собі елементи локінгу, паппінгу, та хаусу. Танцювальні тренди цього часу часто включали елементи, які зараз вважаються класикою вуличної хореографії.