Proceedings of the International scientific and practical conference ―Toronto Congress of Advanced Research‖ (April 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Toronto, Canada, 2026. - 174 p.

42 необхідно знати періодичність сейсмічності, їх глибини, енергію та як ці параметри міняються з часом. Для вивчення сейсмічності регіонів також необхідно знати геологічні та геофізичні стани, що є головною причиною зміни сейсмічності та відповідно впливу на екологічний стан Карпатського регіону, зокрема Закарпатського внутрішнього прогину, та зони Вранча, яка є однією із основних геологічних структур, що генерують та визначають сейсмічність регіону. Для майбутнього прогнозування сейсмонебезпечних ситуацій важливо оперувати знаннями про енергетичні можливості окремих регіонів та їх вклад в загальну сейсмічність Карпатського регіону та центральної Європи. В [1] автори представили картосхеми територій, охоплених високим ступенем кореляції між вертикальними зміщеннями земної кори і сейсмічною активністю території. В [2] встановлено, що місця прояву екстремальних значень швидкостей дилатації земної кори Європи у кожному році періоду дослідження пов᾽язані із основними тектонічними розломами, геологічними зонами та місцями підвищеної сейсмічної активності на території Європи. Виявлені в [3] закономірності механізму становлення насувів важливо враховувати для вирішення дискусійних питань тектонічного районування та структурної еволюції Українських Карпат. В [4] представлено результати досліджень оцінки можливості використання електромагнітних провісників від локальних землетрусів. В роботі [5] автори дослідили та представили часовий довгостроковий прогноз селевої активності, що ґрунтується на гіпотезі про закономірну повторюваність природних процесів. Встановлені в [6] ознаки сейсмічних подій різної природи дають змогу виділяти тектонічні землетруси на фоні техногенних і сейсмічних подій техногенно-природного характеру. Авторами в [7] досліджено просторово-часовий розподіл землетрусів даними інструментальних спостережень 2000–2012 рр., показано їх зв’язок з розломно-блоковою структурою земної кори, досліджено особливості розподілу вогнищ землетрусів з глибиною у зоні Закарпатського глибинного розлому. В роботі [8] авторами представлено використання інфразвукових спостережень, які разом зі сейсмічними дають змогу ідентифікувати подію у