Proceedings of the International scientific and practical conference ―Education and Scientific Progress‖ (April 24-26, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Manchester, United Kingdom, 2026. - 218 p.

157 Ключові слова: мікроелементи, лікарська рослинна сировина, нутрицевтики, біодоступність, хелатні комплекси, стандартизація, атомно- абсорбційна спектрометрія. На сучасному етапі розвитку превентивної медицини проблема мікроелементозів набуває особливої гостроти. Порушення мінерального обміну, відомі як мікроелементози, спричинене незбалансованим харчуванням та екологічними чинниками, є фундаментом для розвитку хронічних неінфекційних захворювань, а саме імунодепресивних станів, ендокринних розладів та патологій серцево-судинної системи. Традиційна фармацевтична промисловість тривалий час орієнтувалася на використання неорганічних солей металів, проте їхня низька біодоступність (часто не перевищує 5–10%) та подразнювальна дія на слизову оболонку ШКТ змушують шукати альтернативні рішення. Лікарські рослини (ЛР) виступають унікальними біомодуляторами, що здатні акумулювати мінеральні речовини у формі органічних сполук, які легко інтегруються в метаболічні цикли організму. На відміну від синтетичних вітамінно-мінеральних комплексів, лікарські рослини (ЛР) пропонують мінеральні речовини у формі природних хелатів — сполук, де іон металу зв‘язаний з амінокислотами, пептидами або органічними кислотами, що забезпечує їх високу біодоступність та мінімальну токсичність [1, с. 34]. Життєдіяльність організму неможлива без участі есенціальних елементів. Макроелементи, такі як калій (K) та натрій (Na), забезпечують підтримання мембранного потенціалу, тоді як кальцій (Ca) та фосфор (P) формують мінеральний матрикс кісткової тканини. Проте особливий інтерес для фармакогнозії становлять мікроелементи. Есенціальні мікро- та макроелементи виконують роль кофакторів у тисячах ферментативних реакцій. Зокрема, селен (Se) є незамінним компонентом селенопротеїнів, а саме глутатіонпероксидази, що забезпечують антиоксидантний захист клітин. Цинк (Zn) бере участь у роботі понад 300 ферментів, включаючи ДНК-полімеразу, що робить його критично важливим для процесів регенерації та імунної відповіді. Дефіцит цих