Proceedings of the International scientific and practical conference ―Education and Scientific Progress‖ (April 24-26, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Manchester, United Kingdom, 2026. - 218 p.

173 професійного зростання та прийняття відповідальності. Впевненість у власних силах і позитивна установка на успіх відіграють вирішальну роль, тоді як очікування невдачі, навпаки, суттєво знижує ефективність діяльності та гальмує розвиток управлінських здібностей. У розвитку здібностей виокремлюють дві взаємопов‘язані сторони – загальну та індивідуальну. Загальна сторона відображає спільні закономірності формування здібностей як психологічного явища, тоді як індивідуальна характеризує їх прояв у конкретної особистості. Незважаючи на наявність загальних психологічних закономірностей, кожні здібності завжди мають індивідуальний характер і проявляються по-різному в кожної людини. Із здібностями військового керівника тісно пов‘язані його професійні нахили, тобто вибіркова спрямованість особистості на управлінську та організаторську діяльність, яка спонукає до постійного вдосконалення в цій сфері. Основою таких нахилів є стійка потреба в керівництві, прийнятті рішень та відповідальності за підлеглий особовий склад. Нахили виступають важливою передумовою розвитку управлінських здібностей, оскільки формують мотивацію до опанування військової професії та саморозвитку. У діяльності військового керівника нахили і здібності часто взаємно підсилюють одне одного, що пояснюється особливостями його активності, саморегуляції та здатності до прийняття рішень у складних умовах. Саме ці психологічні характеристики є ключовими детермінантами розвитку як професійних нахилів, так і управлінських здібностей. У процесі військової служби активність командира може проявлятися як висока психічна напруженість і здатність витримувати значні навантаження під час планування та ведення бойових дій. Планувальна активність військового керівника базується на свідомій регуляції поведінки та проявляється у здатності аналізувати ситуацію, прогнозувати розвиток подій і приймати обґрунтовані рішення. Найбільш ефективно вона реалізується в умовах, що потребують стратегічного мислення, але не виключають фактору часу для зваженого прийняття рішень.