Proceedings of the International scientific and practical conference ―Education and Scientific Progress‖ (April 24-26, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Manchester, United Kingdom, 2026. - 218 p.

7 Вступ Сучасний розвиток міст супроводжується зростанням урбанізації, підвищенням навантаження на природні ресурси та необхідністю забезпечення комфортних умов проживання населення. У зв‘язку з цим концепція сталого розвитку стає ключовим напрямом у проєктуванні житлових будівель [4]. Сталий розвиток передбачає гармонійне поєднання екологічних, економічних та соціальних аспектів. У сфері житлового будівництва це реалізується через впровадження енергоефективних технологій, оптимізацію планувальних рішень та інтеграцію природного середовища у структуру забудови [3, 9]. Принципи формування архітектурно-планувальних рішень Сучасні архітектурно-планувальні рішення базуються на таких основних принципах:  Енергоефективність – мінімізація тепловтрат та використання відновлюваних джерел енергії;  Компактність та раціональність планування;  Гнучкість просторової організації;  Інтеграція з природним середовищем;  Соціальна орієнтованість житла. Важливим аспектом є адаптивність житлових будівель до змін потреб населення. Згідно з дослідженнями, сучасне житло повинно бути трансформованим і здатним до функціональних змін у часі [1]. Також значну роль відіграє оптимізація просторової структури будівель, що дозволяє підвищити ефективність використання площ та зменшити витрати ресурсів [5]. Особливості сучасних планувальних рішень житла Функціональна організація простору Сучасні житлові будівлі характеризуються відкритими планувальними структурами та раціональним зонуванням приміщень. Використання концепції open space дозволяє підвищити гнучкість житлового простору та його адаптивність [2].