Proceedings of the International scientific and practical conference ―Israel Ukraine Forum of Science and Innovation‖ (April 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Tel Aviv, Israel, 2026. - 262 p.

212 • виявлення та спрямування на реабілітацію працівників ЗОЗ, які мають фактори ризику довготривалих порушень здоров’я після гострого періоду (>4 тиж.): тяжкий перебіг гострого періоду COVID19; тяжка пневмонія, перебування на ШВЛ; наявність тяжкої соматичної патології (артеріальна гіпертензія, ожиріння, алергічні захворювання, серцева недостатність, аритмії, порушення провідності серця тощо). 2) Оцінювання повсякденного функціонування осіб із тривалими порушеннями здоров’я: • спрямування працівників ЗОЗ із довготривалими (>12 тиж.) тяжкими порушеннями здоров’я після COVID19 до експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) для визначення потреб у реабілітації та соціальномедичної підтримки. Висновки. Впровадження системної багаторівневої профілактики дозволить отримати наступні позитивні ефекти. Комплексна первинна профілактика (інфекційний контроль у ЗОЗ, забезпечення 100% ЗІЗ, навчання персоналу, матеріальні резерви) є ключовою для попередження професійного інфікування працівників SARS-CoV-2 і зниження ризику масових випадків у закладі. Своєчасна вторинна профілактика (скринінг симптомів, експрес тестування/ПЛР, пріоритетний доступ до КТ і кисневої терапії, оперативна госпіталізація) забезпечує раннє виявлення хворих і зменшує ймовірність ускладнень та тяжкого перебігу. Третинна профілактика і реабілітація (консультативні кабінети, локальні протоколи, спрямування на реабілітацію осіб із факторами ризику, оцінка повсякденного функціонування) необхідні для запобігання довготривалим наслідкам COVID 19 і відновлення працездатності працівників.