Proceedings of the International scientific and practical conference ―Israel Ukraine Forum of Science and Innovation‖ (April 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Tel Aviv, Israel, 2026. - 262 p.

235 системі військової освіти цей метод виконує роль «містка» між стратегічним рівнем (підручником) та тактичним (реальним боєм). [4, с. 46] Метод усної історії є ефективним інструментом формування національної ідентичності та патріотичної свідомості майбутніх офіцерів. Роль «живої історії» є неоціненна для протидії дезінформації та у вихованні національних цінностей і моральних орієнтирів завдяки безпосередній комунікації зі свідками історичних подій. Суб'єктивний досвід бійця допомагає зрозуміти «антропологію війни» – те, як людина приймає рішення в критичних ситуаціях. [5, с. 18] Використання методів усної історії у роботі з курсантами – це не просто обговорення спогадів, а потужний засіб для формування національної ідентичності. Для майбутніх офіцерів «жива історія» стає містком між сухими фактами з підручників та реальним досвідом служіння Батьківщині У системі підготовки військових фахівців цей метод виступає антитезою до «сухої» офіційної історіографії. Офіційна історія часто оперує цифрами, назвами підрозділів та напрямками ударів на картах. Проте для майбутнього офіцера цього недостатньо. Для курсантської молоді, яка перебуває на етапі становлення професійного світогляду, усно-історичні матеріали екскурсом в описані події та руйнуванні «дистанції часу». Коли події 2014 чи 2022 років подаються через голос живої людини, вони перестають бути сторінкою підручника і стають частиною особистого досвіду курсанта. Живе слово впливає на курсантів. Курсант підсвідомо ототожнює себе з оповідачем. Якщо ветеран розповідає про свій перший бій у віці 20 років, курсант сприймає це як модель власного майбутнього. Це формує готовність до виконання бойових завдань [2, с. 114]. Слухання спогадів активізує емоційну сферу. Коли курсант чує аудіозапис або читає інтерв’ю свого ровесника, який тримав оборону в оточенні, рівень сприйняття патріотичних цінностей зростає в рази порівняно з лекцією. [2, с. 115] Це формує так звану «спільноту пам’яті». Патріотизм, що базується на співпереживанні своєму народові та побратимам, є значно стійкішим, ніж патріотизм «гасел». Крім того, в епоху гібридних загроз курсанти часто