Proceedings of the International scientific and practical conference ―Israel Ukraine Forum of Science and Innovation‖ (April 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Tel Aviv, Israel, 2026. - 262 p.

237 прийняття рішень, від яких залежало життя підлеглих, у свідчення про порятунок поранених, що сприяють формуванню етики взаємодопомоги. Зростання національної свідомості офіцера неможлива без розуміння соціальної підтримки армії. Аналіз волонтерського досвіду: дозволяє зрозуміти логістику та цивільний спротив на окупованих територіях. Спогади родин героїв виховують почуття відповідальності перед суспільством та пам’яттю загиблих,а інтеграція «цивільних» голосів у військову освіту запобігає ізоляції військової еліти та сприяє формуванню громадянина-офіцера, який чітко розуміє, за що він бореться [2, с. 119]. ВИСНОВКИ 1.Звернення до «людського виміру» бойових дій дозволяє сприймати історію не як сукупність дат, а як живий досвід конкретних особистостей. Це створює фундамент для формування стійкої національної ідентичності. 2. Учасники бойових дій, ознайомлюючи курсантів з подіями на фронті, сприяють формуванню у майбутніх офіцерів реалістичне уявлення про військову службу. Розуміння того, що страх є природним, а героїзм – це щоденна праця, випрацювати власні механізми психологічної стійкості та лідерства. Страх та втома через призму спогадів очевидців, виконують функцію превентивної психологічної підготовки. 3. Інтерв’ювання можна назвати інтерактивною формою навчання ,яка дає потужний виховний ефект, бо курсант переходить від споживача інформації до ролі дослідника (інтерв'юера). Самостійний запис спогадів ветеранів розвиває комунікативні навички та вміння аналізувати складні соціальні процеси. 4. Великою є роль усної історії у формуванні військової еліти. Використання матеріалів усної історії сприяє професійному лідерстві майбутніх офіцерів. Через трансляцію бойових традицій, опис лідерських рішень у критичних ситуаціях та свідчення про єдність армії з волонтерським рухом, курсанти засвоюють етичний кодекс «офіцера-патріота». Це забезпечує підготовку військового фахівця, який здатен не лише технічно керувати підрозділом, а й бути ідеологічним орієнтиром для підлеглих.