Proceedings of the International scientific and practical conference ―Israel Ukraine Forum of Science and Innovation‖ (April 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Tel Aviv, Israel, 2026. - 262 p.

240 фіксують ключові події та моральні установки суспільства. Ці символи, поширюючись вербально, формують стійкі цифрові наративи, які поєднують героїку, гумор та іронію, надаючи подіям війни конкретної емоційної та культурної форми [4]. Важливим аспектом є і той факт, що меми функціонують як засіб колективного осмислення та переживання війни. Вони не лише фіксують фактичні події, але й трансформують їх у зрозумілі та впізнавані образи, через які суспільство усвідомлює свої цінності, переживання та моральні орієнтири. Такий процес формує цифрову пам’ять, що інтегрує індивідуальні та колективні переживання, створюючи стійкий культурний наратив [7]. Меми також забезпечують динамічність та гнучкість цифрових наративів. Завдяки можливості швидкого реміксу та адаптації контенту під нові події, символи війни постійно оновлюються, зберігаючи актуальність і підтримуючи інтерактивну форму колективної пам’яті. Таким чином, меми стають «живими» історичними маркерами, які відображають не лише минуле, а й сучасне сприйняття конфлікту суспільством [10]. Крім того, меми створюють ефект соціальної консолідації. Користувачі, сприймаючи і поширюючи меми, стають частиною цифрової спільноти, яка формує і підтримує колективний образ війни. Це забезпечує одночасне закріплення символічних кодів та емоційних настанов, що визначають довготривалу репрезентацію воєнних подій у свідомості українського суспільства [13]. Інтернет-меми сприяють формуванню неформальної «народної версії історії», де події війни інтерпретуються та документуються безпосередньо суспільством, поза офіційними медійними та державними наративами. Така цифрова «народна історіографія» дозволяє фіксувати локальні, соціальні та емоційні аспекти війни, які часто залишаються поза увагою традиційних медіа чи академічних досліджень [2]. Через меми суспільство створює власні символи, алюзії та образи, які стають маркерами колективної пам’яті. Користувачі інтерпретують конкретні