Proceedings of the International scientific and practical conference ―Israel Ukraine Forum of Science and Innovation‖ (April 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Tel Aviv, Israel, 2026. - 262 p.

249 Особливе значення має взаємозв’язок між Бесарабською площею та Бабиним Яром як місцем масових розстрілів. Хоча ці простори фізично не збігаються, у колективній уяві вони поєднуються через досвід війни та Голокосту. Бесарабка постає як проміжний простір, де концентрується людський потік перед трагічними подіями або після них. Таким чином, архітектурна структура площі виявляється здатною акумулювати та транслювати досвід травми. Відкритий простір ринку, його масштаб і доступність створюють умови для масового перебування людей, що в умовах кризи перетворюється на фактор формування колективного досвіду. Важливим аспектом є також історична тяглість функцій площі. Від XV століття вона існувала як місце торгівлі та скупчення людей. Ця функціональна сталість посилила її роль у період війни, коли концентрація населення стала вимушеною умовою виживання. Архітектурне середовище, таким чином, виявилося не лише фоном подій, а їх активним учасником. У сучасному контексті Бесарабська площа не має чітко оформленого меморіального статусу, однак зберігає потенціал пам’яті. Вона функціонує як латентний простір, у якому історичні події присутні через культурні наративи, літературу та колективну свідомість. Висновки. У результаті дослідження встановлено, що Бесарабська площа може розглядатися як архітектурно сформований простір колективної пам’яті, у якому поєднуються фізична структура середовища та наративні інтерпретації історичних подій. Архітектурні характеристики площі – відкритість, масштаб, функціональна гнучкість і центральне розташування – визначили її здатність трансформуватися відповідно до історичних умов і виступати осередком концентрації людського досвіду. На матеріалі роману Докії Гуменної показано, що літературні джерела можуть виступати ефективним інструментом реконструкції урбаністичних