Proceedings of the International scientific and practical conference ―Israel Ukraine Forum of Science and Innovation‖ (April 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Tel Aviv, Israel, 2026. - 262 p.

260 передбачати заходи захисту від перегріву — застосування сонцезахисних елементів, балконів, лоджій, озеленення фасадів. Наступним важливим аспектом є інтеграція пасивних енергозберігаючих технологій, до яких належать: • природна вентиляція (аерація); • використання теплової інерції конструкцій; • оптимізація скління; • створення буферних зон (тамбури, зимові сади). Ці заходи дозволяють значно зменшити залежність будівель від активних інженерних систем та забезпечити стабільний мікроклімат. Суттєвий вплив на енергоефективність має об’ємно-просторова організація забудови на рівні комплексу. Розміщення будівель повинно забезпечувати: • мінімізацію взаємного затінення; • ефективну аерацію; • захист від холодних вітрів; • формування сприятливого мікроклімату у внутрішніх дворах. Зокрема, використання периметральної забудови або каскадних форм дозволяє створювати напівзакриті простори, які зменшують теплові втрати та підвищують комфорт перебування на відкритих територіях. Окрему увагу слід приділити використанню відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). У сучасних житлових комплексах активно застосовуються: • сонячні панелі (фотовольтаїка); • сонячні колектори; • теплові насоси; • системи рекуперації тепла. Інтеграція таких систем у структуру будівель дозволяє знизити споживання традиційних енергоресурсів і підвищити енергетичну автономність об’єкта. Не менш важливим є екологічний аспект сталого розвитку, який включає раціональне використання природних ресурсів та зниження негативного впливу на довкілля. У цьому контексті ефективними є: