Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Research and Education‖ (May 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 523 p.

12 стверджує, що інституції зменшують невизначеність за допомогою структурування повсякденного життя. «Інституції визначають та обмежують сукупність варіантів вибору для індивідів» [1, c.10]. Взаємодія формальних та неформальних інституцій вкрай важлива для креативного сектору економіки. Креативний сектор функціонує за рахунок творчої реалізації та економічної сутності, яку дає ця реалізація. Це зумовлює складну взаємодію між формальними правилами гри, які встановлені державою та усталеними соціокультурними нормами. Домінуючу роль у регулюванні креативного сектору відіграють формальні інституції: законодавство про права інтелектуальної власності, державні стратегії розвитку культури, спеціальні податкові режими тощо. Однак, в умовах швидкої цифровізації, формальні інституції не завжди встигають за темпами його розвитку. Культура як неформальна інституція охоплює систему цінностей, рівень довіри, професійну етику та традиції творчих спільнот. Креативний сектор економіки має два ключові компоненти: культура і технології. Культура як неформальна інституція призводить до впровадження сталих норм, стилів та правил поведінки і має більш повільний темп змін. Технології, в свою чергу, демонструють швидкі зміни, але їх розвиток може гальмуватись усталеними культурними нормами, які прийняті в суспільстві. Не зважаючи на відмінності, культура та технології тісно взаємопов’язані. Технології впливають на культуру (прикладом може слугувати культура листування в соціальних мережах та месенджерах замість телефонних дзвінків або паперового листування або культура фінансових безготівкових розрахунків), а культура в свою чергу впливає на розвиток технологій (наприклад, обмеження технології клонування через етичні принципи, створення діджитал мистецтва та його ринку та подальша його взаємодія з традиційним ринком творів мистецтва). Тобто, культура є основою неформальних інституцій, які в свою чергу стають основою для функціонування формальних інституцій. Функціонування формальних інституцій через захист прав інтелектуальної