Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Modern World‖ (May 4-6, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2026. - 260 p.

101 У сучасному науковому дискурсі критичне мислення розглядається як важливий методологічний інструмент роботи з інформацією, що забезпечує можливість упорядкування інформаційних потоків, порівняння альтернативних позицій і вибору найбільш обґрунтованих рішень [1, с. 164]. У цьому контексті воно виступає не лише як інтелектуальна навичка, а як необхідний компонент культури мислення особистості, здатної ефективно діяти в умовах інформаційної невизначеності та суперечливості сучасного соціального середовища. Сутність критичного мислення полягає у свідомому ставленні до процесу міркування, що передбачає здатність до логічного аналізу інформації, побудови аргументації, формулювання гіпотез і їх перевірки, застосування аналогій та виявлення логічних помилок у власних і чужих судженнях [2, с. 20]. Саме завдяки цим інтелектуальним операціям забезпечується можливість переходу від пасивного сприйняття інформації до її активного осмислення та інтерпретації. Особливого значення критичне мислення набуває в умовах інформаційного суспільства, де зростання обсягів інформації супроводжується підвищенням вимог до здатності людини здійснювати її аналітичне опрацювання. У цьому контексті здатність до аналізу, оцінювання та синтезу інформації розглядається як одна з ключових компетентностей сучасної особистості, необхідна для ефективної орієнтації в інформаційному просторі та прийняття виважених рішень [3, с. 75]. Водночас сама наявність значного обсягу інформації не гарантує її адекватного розуміння, що зумовлює необхідність розвитку навичок критичного мислення як інструменту її осмислення. У сучасному інформаційному середовищі критичне мислення виконує важливу адаптивну функцію, оскільки забезпечує здатність особистості до самостійної інтерпретації інформації, оцінювання її значущості та визначення можливостей практичного застосування отриманих знань. В умовах трансформації інформаційного простору особливої ваги набуває здатність людини не лише сприймати інформацію, а й здійснювати її свідомий відбір,