Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Modern World‖ (May 4-6, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2026. - 260 p.

244 процесами. На території Закарпаття щорічно сейсмічними станціями відділу сейсмічності Карпатського регіону інституту геофізики С.І.Субботіна НАН України та пунктами сейсмічних спостережень інших країн Карпатського регіону реєструються десятки місцевих землетрусів різного енергетичного класу та магнітуди. Також важливо вказати, що серед них відбуваються сильніші (відчутні населенням краю) землетруси, яких значно менше: за статистикою від 1 до 6 протягом року. Сейсмічність – періодичний процес, Карпатський регіон не є винятком. Аналіз сейсмічності Закарпаття показав, що в середньому щорічно реєструються декілька відчутних землетрусів, проте також є періоди так званого ―затишшя‖. В цей період відсутні сильні відчутні землетруси, проте слабеньких землетрусів відбувається багато (40-200). Найбільш сейсмічно активним був 2015 рік, коли на теренах Закарпатського внутрішнього прогину було зареєстровано декілька сотень землетрусів, епіцентри яких групувалися в районі села Буштино Тячівського району Закарпатської області. В цей період було зареєстровано 6 відчутних сильних підземних поштовхів, які супроводжувалися незначними пошкодженнями будівель та переляком населення. Максимальна інтенсивність землетрусу становила 5,5 балів за шкалою MSK – 64. Протягом наступних 5 років (2015 – 2020) сейсмічна активність характерна численними слабкими землетрусами, проте відчутних землетрусів не реєструвалося. В 2020 році був зареєстрований підземний поштовх відчутного характеру біля селища Вілок Берегівського району. З цього періоду відчутні землетруси реєструвалися щорічно на фоні сотень слабеньких землетрусів. Актуально вказати на зв'язок сейсмічності Закарпатського внутрішнього прогину та зони Вранча (Румунія), оскільки в Румунії землетруси є сильнішими енергетично та більшої глибини, що поширює їх вплив на більші території. Геодинаміка регіону характеризується сучасними горизонтальними та вертикальними рухами кори в Закарпатському внутрішньому прогині. Інформацію про геодинамічний стан регіону ми отримуємо із результатів спостережень в зоні Оашського глибинного розлому на пункті деформометричних спостережень ―Королеве‖ відділу сейсмічності