Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Modern World‖ (May 4-6, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2026. - 260 p.

257 результати дозволяють визначити закономірності формування та оптимізувати умови одержання композиційних покриттів CoMoZrO₂ із заданими властивостями. Ключові слова: композиційні покритті, електроосадження, гальваностатичний режим, кобальт, густина струму, час осадження, вихід за струмом Розвиток сучасного матеріалознавства значною мірою пов’язаний з пошуком та створенням нових матеріалів, здатних забезпечувати стабільні експлуатаційні характеристики в різних умовах роботи. Особливу роль у цьому напрямі відіграють композиційні покриття, отримані електрохімічним способом, завдяки якому формуються матеріали шляхом поєднання металеву з дисперсними частинками. Така структура дозволяє змінювати властивості поверхні та розширювати сферу застосування матеріалів у різних галузях промисловості [1, 2]. Серед великої кількості досліджуваних систем значний інтерес викликають сплави кобальту з тугоплавкими металами, оскільки вони характеризуються підвищеною стійкістю до корозійного та механічного впливу, а також високою електрокаталітичною активністю, а введення молібдену сприяє зміцненню структури покриття і підвищенню його твердості та термічної стабільності. Додаткове модифікування таких покриттів частинками оксиду цирконію (ZrO₂) призводить до подальшого покращення їх експлуатаційних характеристик [3]. Разом з тим процес одночасного включення кобальту, молібдену та цирконію до складу електролітичного покриття залишається недостатньо вивченим. У літературі наявні суперечливі дані щодо можливості інкорпорації цирконію в металеву матрицю, що пояснюється складністю його електрохімічного відновлення. На формування складу та структури композиційних покриттів суттєво впливають параметри електролізу. Зокрема, гальваностатичний режим, який передбачає підтримання постійної густини струму, є одним із найпоширеніших