Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Modern World‖ (May 4-6, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2026. - 260 p.

90 випромінювання через квантові ефекти [1, c. 33]. Тобто в якомусь сенсі тіло буде ―перетворюватися‖ та матиме інший тип, але міститиме частину інформації про самого астронавта у вигляді фізичних характеристик або квантового стану [1, c. 33]. Виходячи з цих теоретичних положень та ідеї фізика Мітіо Каку про те, що чорні діри можуть бути проходом в інші всесвіти і можуть мати теоретичний ―вихід‖ так звані білі діри, які працюють за принципом ―щось входить в одному місці, виходить в іншому‖, а також врахувати викривлення часу [4, c. 232-236 ]. Моя думка полягає в тому, що практично дістатися до чорних дір і дослідити їх можливості ми поки що не зможемо. Основні проблеми: дуже велика відстань, нестача енергії та лімітованість спостережних даних. Але, як я думаю, потенційно вони можуть спотворювати наше уявлення про вимір через надзвичайну густину та гравітацію. Ефект спагетіфікації матиме екстремальні фізичні ефекти [7]. Я допускаю можливість переходу в інший всесвіт, але вважаю, що це більше схоже на передачу інформації, ніж на класичний ―вихід‖. Також вважаю, що ідея ―ввійшло в одному місці - вийшло в іншому‖ більше стосується кротових нір. У підсумку, чорні діри залишаються сферою теоретичних досліджень через відсутність практичних даних. Уявлення про сингулярності: Є уявлення, що чорна діра - це оболонка, а в центрі знаходиться сингулярність. Вважається, що вона неминуча при колапсі зірки, та не описується сучасними фізичними теоріями та може мати іншу природу. Стівен Хокінг у книзі ―The Nature of Space and Time‖ зазначав, що час і простір можуть мати початок, як у Великому вибуху, а також припускав існування сингулярності на початку Всесвіту [2, c. 20-22]. Він підтвердив ідеї Роджера Пенроуза: • гравітаційний колапс - утворення сингулярності; • пастка світла - замкнуті геодезичні траєкторії світла; • непередбачуваність - відсутність повної, структурованої моделі.