Proceedings of the International scientific and practical conference ―The Hague Conference on Science and Public Policy‖ (May 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – The Hague, Netherlands, 2026. - 232 p.

88 дозволяє оперативніше реагувати на виклики, пов‘язані з руйнуванням інфраструктури, переміщенням населення та необхідністю відновлення господарської діяльності. Передача повноважень на місцевий рівень створює умови для більш ефективного використання земель із урахуванням регіональних особливостей та потреб територіальних громад [1, с.35]. Разом із тим, функціонування системи державного управління ускладнюється низкою системних проблем, серед яких варто виокремити недостатню координацію між різними рівнями влади, фрагментарність нормативно-правового забезпечення та обмеженість фінансових і кадрових ресурсів. В умовах воєнного стану ці проблеми загострюються, що негативно впливає на ефективність реалізації державної земельної політики та потребує комплексного підходу до їх вирішення [1, с.35]. Суттєвим викликом є також фізичне пошкодження та забруднення значних площ земельних ресурсів, що призводить до їх тимчасового вилучення з господарського обігу. Це створює додаткові ризики для аграрного виробництва, знижує рівень продовольчої безпеки та вимагає значних ресурсів для проведення робіт із розмінування та відновлення земель. У таких умовах державне управління має бути спрямоване не лише на регулювання використання земель, а й на організацію процесів їх відновлення [3, с.6]. Аналіз сучасних тенденцій свідчить, що подальший розвиток системи державного управління земельними ресурсами має базуватися на поєднанні інституційних реформ, цифровізації та впровадження інноваційних підходів до управління. Важливим є також врахування міжнародного досвіду, зокрема країн ЄС, де ефективно поєднуються ринкові механізми та державне регулювання у сфері земельних відносин. У підсумку, система державного управління земельними ресурсами в умовах воєнного стану характеризується підвищеною динамічністю та необхідністю оперативного реагування на зовнішні виклики. Її ефективність визначається здатністю забезпечити баланс між економічними інтересами,