Proceedings of the International scientific and practical conference ―Eastern European Forum of New Discoveries‖ (May 11-13, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 208 p.

30 передбачає класифікацію даних, контроль ідентичностей, постійний моніторинг, оцінку ризиків і швидке реагування на інциденти. Такий підхід дає змогу розглядати захист інформації як динамічну систему, що адаптується до змін цифрового середовища та характеру кіберзагроз. Ефективний захист інформації з обмеженим доступом має ґрунтуватися на поєднанні правових норм, організаційних процедур і новітніх технологій. Найбільш доцільною є модель, у якій інформація захищається не лише на рівні сховища чи мережі, а на рівні кожної дії з нею. Це передбачає використання багатофакторної автентифікації, шифрування, Zero Trust, DLP і SIEM-систем, резервного копіювання, штучного інтелекту та постійного аудиту як складових єдиної політики інформаційної безпеки. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2657-12 (дата звернення: 09.05.2026). 2. Zero Trust Architecture. NIST Special Publication 800-207. National Institute of Standards and Technology. URL: https://www.nist.gov/publications/zero-trust- architecture (дата звернення: 09.05.2026). 3. Cost of a Data Breach Report 2025. IBM. URL: https://www.ibm.com/reports/data-breach (дата звернення: 09.05.2026). 4. The NIST Cybersecurity Framework 2.0 . National Institute of Standards and Technology. URL: https://nvlpubs.nist.gov (дата звернення: 09.05.2026). 5. ISO/IEC 27001:2022 Information security management systems. International Organization for Standardization. URL: https://www.iso.org/standard/27001 (дата звернення: 09.05.2026).