Proceedings of the International scientific and practical conference ―Eastern European Forum of New Discoveries‖ (May 11-13, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 208 p.

83 Сучасні умови інформаційної конфронтації перетворили дезінформацію на потужний інструмент впливу на масову свідомість, рівень довіри громадян до державного апарату та стійкість суспільства перед кризовими ситуаціями. У контексті збройних конфліктів ця проблематика стає особливо гострою, адже інформаційний простір набуває ознак самостійного театру бойових дій, де точиться боротьба за соціальну стабільність і панування над громадськими настроями. Керівник Офісу Президента України, генерал-лейтенант Кирило Буданов, виступаючи 1 вересня 2025 року на Міжнародному форумі «Інформаційна війна: від спротиву до стійкості», зауважив: «Протидія дезінформації та формування когнітивної переваги потребують системного й довготривалого підходу». Це висловлювання акцентує стратегічну вагу збереження когнітивного ресурсу як одного з компонентів національної безпеки. Найвиразніше негативні наслідки інформаційних впливів проявляються у галузі медицини: тиражування викривлених даних руйнує авторитет закладів охорони здоров’я, живить псевдонаукові переконання, провокує відмову пацієнтів від лікування та погіршує клінічні результати. За оцінками Johns Hopkins Center for Health Equity (2025), довіра громадян до системи охорони здоров’я за останні роки впала майже на одну третину. У зонах збройних протистоянь ця динаміка лише поглиблюється — інформаційні атаки навмисно спрямовуються на підрив авторитету медичних структур та розхитування суспільного спокою. Поряд з цим, загальне падіння довіри до медійних джерел вказує на високу вразливість аудиторії перед маніпуляціями. Безперервний потік інформації, відчуття невизначеності та емоційна перенапруга породжують хронічний стрес, який деструктивно діє на пізнавальні здібності, психічне самопочуття й колективну спроможність до раціонального осмислення повідомлень. З огляду на це, збереження національного когнітивного ресурсу вимагає інтегрованого міждисциплінарного підходу: розбудови медіаграмотності, охорони психічного