Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Science and Education Conference‖ (May 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 429 p.

197 наративні конструкції на російських державних каналах, медіа у соціальних мережах та серед пропагандистів і військкорів залишаються системними. Однак, як засвідчили конструкції та наративні інструменти, що застосував В. Путін під час своєї промови [6] перед парадом 9 травня 2026 році на Красній площі у Москві, дискурсивні елементи використовувалися президентом у модифікованій формі. Мета цієї роботи – проаналізувати, виокремити та класифікувати групи наявних технік і наративних інструментів, що використовувалися під час промови президента РФ перед парадом 2026 року. З'ясувати, як змінився фокус наративних технік та комунікаційних прийомів через 4 роки війни з Україною. Об'єктом дослідження виступає російська пропаганда, що транслюється президентом РФ під час державного свята. Предметом дослідження є наративні техніки та комунікаційні прийоми російської пропаганди, що реалізовано у промові В. Путіна 9 травня 2026 року. За час дослідження метод дискурс-аналізу дозволив з'ясувати, що в процесі промови у 2026 році президент РФ застосовував декілька комбінацій технік та наративних інструментів. Серед десяти хвилин промови В. Путіна у 2026 році найчастіше зустрічаються емоційні маніпуляції. - Зокрема, серед фраз, що направлені на формування в аудиторії емоцій гордості чи суму зафіксовано такі: «Пам'ятати подвиг радянського народу, те, що він зробив вирішальний внесок у розгром нацизму», «Наш солдат зазнавав колосальних втрат і жертв, став втіленням мужності та шляхетності», «Росія схиляє голови перед полеглими в боях, хто був замучений у полоні, хто помер у блокадному Ленінграді», «Незмінним залишається головне — долю країни вершать люди: бійці та заводчани, зброярі та військкори, лікарі та вчителі, волонтери, підприємці, усі громадяни Росії», «Перемога завжди була і буде за нами». - Такі елементи сприяють емоційно-ідеологічному впливу через апеляції до історичної пам'яті, допомагають спікеру знижувати критичне сприйняття інформації в аудиторії, формують стан емпатійного залучення.