Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Science and Education Conference‖ (May 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 429 p.

233 Однією з ключових складових гармонійного розвитку є дрібна моторика — здатність виконувати точні, складні та диференційовані рухи пальцями та кистями рук. Це координація рухів дрібних м‘язів рук і пальців у поєднанні з роботою очей (зорово-моторна координація). Робота руками — це не лише підготовка до письма, а й потужний інструмент розвитку сенсорного сприйняття, мовлення, мислення та емоційної сфери. Моторика – (від латинськогоmotus рух) – рухова активність організму виконувати визначений порядок дій для досягнення певної мети. Існують два види моторики: велика і дрібна. Перша полягає в здатності утримувати рівновагу, ходити, бігати і стрибати. Завдяки їй людина може рухати руками, ногами й тілом. Велика моторика є базою для формування дрібної. Остання дозволяє взаємодіяти з невеликими предметами. Дрібна моторика розцінюється, як один з показників психічного розвитку дитини. Процес розвитку дрібної моторики відбувається природнім шляхом на базі розвитку загальної моторики людини. Розвиток моторики проходить складний шлях , починаючи з хапання предмета долонею цілком, потім удосконалюється в процесі перекладання предмета з руки в руку,а вже до двох років дитина може не тільки правильно тримати ложку і пензлик а й малювати. Сенсорний розвиток передбачає формування здатності сприймати властивості предметів: форму, розмір, текстуру, температуру, вагу. [2, с.112] Робота руками є основним каналом такого пізнання. Через дотик дитина активно досліджує світ. Починати роботу з розвитку дрібної моторики потрібно з самого раннього віку. Вже від народження можна виконувати масаж пальців, впливати тим самим на активні точки, пов‘язані з корою головного мозку. У ранньому віці потрібно використовувати прості вправи, супроводжувальні віршованими текстом.