Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Science and Education Conference‖ (May 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 429 p.

279 додавання, не «гарнір», яким можна користуватися на свій розсуд, а важлива частина самого життя, життя в цілому і життя кожної окремої людини. Метою вчення іноземній мові сьогодні є формування комунікативної компетенції, тобто компетенції спілкування. Важко не погодитися з тим, що навіть на рідній мові, де знання лексики і стилістичних особливостей не представляє складності, не завжди удається переконливо і логічно збудувати мову і досягти бажаного результату в спілкуванні. В значній мірі це обумовлено тим, що на уроках, як рідної мови, так і іноземного, всі усні вислови учнів є мовою лише формою, а по суті такими не є. Адже людська мова (як письмова, так і усна) – продуктивний вид діяльності, тобто плід творчості, самостійний «продукт», неповторний за формою і змістом. На практиці ж часто доводиться зустрічатися з ситуацією, коли відповіді учнів по темі, що вивчається, схожі як близнюки, що є яскравим прикладом репродуктивності, тобто відтворенням. Не секрет, що багато дорослих людей не вміють спілкуватися на рідній мові, навіть на побутовому рівні: випробовують незручність під час телефонних розмов, при зіткненні з автовідповідачем, спілкуванні з продавцем, в суспільних місцях і так далі, - не говорячи вже про володіння культурою мови в повному розумінні слова. А на уроці іноземної мови викладачеві належить учити всьому цьому дітей, та ще не на рідній, а на іноземній мові! У тому-то і унікальність предмету «іноземна мова», що ці уроки є фактично єдиними, моделюючими реальні і багатообразні ситуації спілкування. Ні на одному іншому шкільному уроці не ставиться завдання навчити дітей спілкуватися. А що таке спілкування? Це не лише уміння правильно говорити і грамотно побудувати свою мову, але уміння слухати і чути, переживати і співпереживати. Досягти цього, не зачіпаючи емоційної сфери учнів, неможливо, і в цьому сенсі урок іноземної мови, швидше за все, близький предметам естетичного циклу: музиці і образотворчому мистецтву. Ось чому дуже важливо, щоб на уроках звучали не холодні, бездушні, хоча і правильні відповіді учнів, а відповіді, що містять власні переживання, враження, забарвлені дитячою емоцією, щирі «сплески»