Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Science and Education Conference‖ (May 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 429 p.

290 динаміка дихання та осциляції внутрішньочерепного тиску. Усі ці фактори разом забезпечують спрямований рух рідин і виведення метаболічних відходів [7, 8]. Особливої уваги заслуговує підвищена активність глімфатичної системи у період нічного сну [3]. Доведено, що саме в цей час, особливо у фазі повільного сну, досягається максимальна ефективність процесів очищення мозку [4]. Це пояснюється низкою нейрофізіологічних змін, зокрема зниженням рівня норадреналіну, що призводить до розширення інтерстиціального простору і зменшення опору для руху рідини. У результаті об‘єм інтерстиціального простору може збільшуватися приблизно на 50–60%, що значно полегшує транспорт ЦСР та підсилює обмін між останньою і ІР [9]. Крім того, під час сну спостерігається підвищення інтенсивності конвективного потоку, що сприяє більш ефективному виведенню продуктів метаболізму. Встановлено, що швидкість очищення мозку в цей період може зростати майже вдвічі порівняно зі станом неспання. Таким чином, сон виконує не лише відновну, а й критично важливу детоксикаційну функцію, забезпечуючи видалення потенційно шкідливих речовин [8]. Сучасні дослідження також підкреслюють роль нейромедіаторної регуляції глімфатичної активності. Зокрема, коливання рівня норадреналіну між станами сну та неспання визначають ступінь відкритості інтерстиціального простору і, відповідно, ефективність глімфатичного кліренсу. Це вказує на складну інтеграцію нейрональних і судинних механізмів у регуляції очищення мозку [7]. Окрім цього, важливу роль відіграє ацетилхолін, який бере участь у регуляції мозкового кровотоку та проникності судинних структур. ГАМК-ергічна система впливає на синхронізацію повільнохвильової активності сну, що асоціюється з підвищенням глімфатичного очищення. Нейромедіатор глутамат через механізми нейронально-гліальної взаємодії здатний модулювати активність астроцитів. Серотонін і дофамін можуть опосередковано впливати на глімфатичну функцію через регуляцію циклу сон–неспання, судинного тонусу та нейрозапальних процесів. Окрему увагу приділяють аденозину,