Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Science and Education Conference‖ (May 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 429 p.

362 пасивного тиску ґрунту від ступеня анізотропії, ніж відповідного показника активного тиску ґрунту. На основі аналізу граничної рівноваги [3] представлено загальне псевдодинамічне рішення для сейсмічного активного тиску ґрунту з урахуванням анізотропних умов фільтрації. Розглядалася вертикальна берегова стіна, що утримує повністю затоплену засипку з дренажною системою вздовж межі розділу ґрунт-конструкція, при цьому для спрощення приймалося стаціонарне поле гідравлічного напору, що задовольняє закону Дарсі в засипці, і двомірний розподіл фільтрації з анізотропною проникністю. Для оцінки різниці анізотропної фільтрації у вертикальному та горизонтальному напрямках визначався коефіцієнт анізотропії. Аналітичний висновок включає поровий тиск, спричинений анізотропною фільтрацією, надлишковий поровий тиск, спричинений землетрусом, та сейсмічні інерційні сили, отримані за допомогою псевдодинамічного методу. Для виявлення механізму сейсмічного активного тиску ґрунту за допомогою параметричних досліджень досліджується вплив характеристик сейсмічного навантаження, кутів тертя та анізотропних умов фільтрації на загальний активний тиск ґрунту. Результати показують, що наявність анізотропної фільтрації призводить до зниження активного сейсмічного тиску ґрунту. У дослідженні [4] оцінюється динамічна поведінка пари жорстких гладких та шорстких підпірних стін з урахуванням поперечної анізотропії ґрунту та використанням методу диференціальної квадратури (DQM). Для вирішення завдання надано комп'ютерний код. Отримані результати для переміщень, горизонтальної нормальної напруги на межі розділу ґрунт-стіна, сили зсуву біля основи та відповідного згинального моменту дуже близькі до раніше опублікованих результатів. У аналізі також враховано вплив додаткового тиску. В [5] вивчається сейсмічна реакція історичних кам'яних підпірних стін із використанням підходу анізотропного макромоделювання на основі методу кінцевих елементів. Були проаналізовані репрезентативні сегменти стін заввишки 2,5 м, 3,5 м, 4,0 м і 6,30 м. Чисельні результати показують, що