Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Science and Education Conference‖ (May 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 429 p.

75 Окрім основних труднощів, окремі респонденти звернули увагу на бюрократичні перепони, недовіру до соціальних служб і недостатню правову обізнаність населення щодо прав дітей. Це свідчить про потребу не лише в інституційних змінах, а й у проведенні просвітницької роботи та ширшому залученні громадськості [10]. Результати опитування показують, що адаптація норвезької моделі потребує комплексного підходу. Йдеться не тільки про вдосконалення законодавства, а й про інвестиції у соціальне забезпечення, професійну підготовку кадрів та інформаційну підтримку. При цьому соціокультурні чинники респонденти вважають менш вагомими порівняно з правовими та фінансовими викликами. У відповідях на відкрите запитання учасники дослідження окреслили практики, які, на їхню думку, доцільно запозичити з норвезького досвіду. Найчастіше називали систему раннього втручання, мультидисциплінарний підхід, державне фінансування допомоги сім‘ям, правовий захист дітей у сімейних конфліктах, незалежність соціальних служб і належну професійну підготовку працівників. Це дає змогу визначити ті елементи норвезької моделі, які респонденти вважають найбільш перспективними для українських умов. Отже, досвід Норвегії підтверджує ефективність комплексного підходу до захисту прав дитини, що поєднує правові, соціальні та профілактичні заходи. Україна має реальні можливості для використання окремих елементів цієї моделі, що може сприяти підвищенню ефективності національної системи захисту дитинства.