Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Science and Education Conference‖ (May 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 429 p.

84 [3, c. 457]. З цього можна зробити висновок, що коментарі науковців свідчать про намір включити інвестиційні спори до сфери дії Конвенції, які за своєю природою є комерційними. Науковець Манукян М. вказує, що Типовий закон ЮНСІТРАЛ, який був затверджений разом із Конвенцією, тлумачить термін "комерційний" більш широко, щоб охопити, серед іншого, спори між інвесторами та державами [4]. У звіті Робочої групи ЮНСІТРАЛ зазначено, що Комісія погодилася замінити слово "медіація" у заголовку розділу 2 словами "міжнародна комерційна медіація", при цьому розуміючи, що така зміна не матиме жодного впливу на застосовність Типового закону до різних сфер, де використовується медіація, включаючи врегулювання спорів між інвесторами та державами" [5, c. 9]. Ця позиція підтримується в академічних колах. Одні автори вказують, що такий широкий підхід до визначення також дозволяє державі, яка приймає Типовий закон ЮНСІТРАЛ, розширити сферу спорів, що вважаються "комерційними", включивши до неї спори, які в інших державах можуть вважатися некомерційними. Комерційний характер угоди досягнутої в результаті медіації не повинен визначатися на основі національного законодавства держави, яка є учасницею Конвенції, а повинен тлумачитися широко, як це передбачено в Типовому законі ЮНСІТРАЛ [6, с. 197]. Інші автори прямо стверджують, що Конвенція "передбачає... примусове виконання... у міжнародних комерційних та інвестиційно-державних справах" [7, с. 382]. Тому, ідея що спори між інвесторами та державами можуть підпадати під визначення "комерційних", а їх подальше посередництво може призвести до укладення угод, що підлягають виконанню відповідно до Конвенції однозначно має підтримку, як зі сторони науковців, так і зі сторони авторів, адже "робоча група не мала наміру виключати медіаційні угоди, сторонами яких є уряди, зазначивши, що урядові органи часто беруть участь у комерційній діяльності, де сторони спору регулярно спостерігають готовність уряду використовувати посередництво як спосіб вирішення спорів" [8, с. 198].