Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

299 конструктивні вимоги, зобов’язує встановлювати пасажирські й лікарняні ліфти у закладах соціального захисту заввишки від двох поверхів, а також чітко нормує габарити тамбурів та евакуаційних проходів [12]. Вузькопрофільні вимоги до просторової структури безпосередньо установ для літніх людей визначаються ДБН В.2.2-18:2007 «Заклади соціального захисту населення», який обмежує місткість житлових осередків до 25 осіб, встановлює мінімальну площу житлових кімнат (не менше 8 м² на особу у багатомісних та не менше 9 м² для одномісного розселення) і вимагає влаштування комунікаційних шляхів завширшки не менше 1,8 м для вільного маневрування колісних крісел [13]. При включенні до структури комплексів паліативних відділень, кабінетів фізіотерапії або залів ерготерапії обов’язковим стає врахування ДБН В.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоров’я», що деталізує інженерно-технологічні параметри припливно-витяжної вентиляції, лікувального газопостачання та підвищених стандартів стійкості оздоблювальних матеріалів до дезінфекції [14]. Нарешті, новий практичний імпульс інтеграції України в європейський архітектурний простір надав стандарт ДСТУ ISO 21542:2025 «Будинки та споруди. Доступність і зручність використання урбанізованого середовища» (чинний з 1 лютого 2026 року), який гармонізує вітчизняні проєктні рішення у сфері геріатричної інфраструктури з передовими світовими критеріями доступності на рівні кращих глобальних практик [15].Аналіз чинних нормативних актів й сучасних законодавчих ініціатив дозволяє виділити основні архітектурно-планувальні вимоги, що висуваються до об’єктів медико-соціальної підтримки літніх людей (таблиця 1).