Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

315 майбутнього актора. Напрямки навчання включають в себе сценічну мову, пластичне виховання, спів , в також предмети загального напрямку ( історія українського та зарубіжного театру). Розглядаючи програму підготовки майбутніх фахівців слід зауважити, основні предмети при детальному вивченні і практичному застосуванні являють собою дієвий набір психологічної, естетичної зброї для подолання будь-яких проблем , пов’язаних з роботою над майбутньою роллю. Зважаючи на вищевикладене можна стверджувати: програма підготовки являє собою чітко окреслений перелік предметів, які спроможні вплинути на формування особистості актора та його професійних якостей. Сучасний світ транслює прискорені ритми сприйняття інформації, відкидає будь-яке детальне занурення в предмет вивчення. Відхиляє увагу студента до деталей , подробиць, конкретики. Мікрозосередження стає неважливим. Соціум перефокусує персоналію на вирішення егоцентричного, особисто- важливого питання, відкидаючи присутність проблеми іншого індивідуума. З самого дитинства людина бореться за отримання свого, за відстоювання вже надбаного. Поступове дорослішання додає особистості нових , більш складних, неоднозначних проблем – питань . Таким чином людина продовжує фокусування на своєму, на персональному. Однозначно можна стверджувати: студент, вступаючи до вищого навчального закладу освіти, бажаючи отримати омріяну професію, безперечно стикнеться з проблемою « включення» в іншу особистість. Безсумнівно, професійне зростання неможливе без зламу бар’єру егоїстичності, без спроможності бачити не тільки своє, але й довколишнє. Постане питання побачити біля себе іншу особистість. Теоретики театру ( Аристотель, Лесінг , Дідро , Курбас) стверджують, що театр - це діалог. Тобто долученність в процес двох персоналій, в яких, і це природньо, існують особистісні зацікавленості. Театр – це двоє . Це може бути реальний партнер , а в деяких випадках уявний. Безкінечність діалогів, відстоювання власних прав, вплив на зміну точки зору – це процес, який постійно триває в житті. Як результат і на сцені – бо театр відтворює життя.