Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

94 підвищеної небезпеки, значним розвитком технологій, що супроводжується фізичним та психоемоційним навантаженнями, а також необхідністю забезпечення високого рівня боєздатності підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України [1, с. 34]. У вітчизняній психології, значний за силою і тривалістю негативний вплив, який призводить до виникнення стресового стану прийнято називати ―стресорами‖. У зарубіжних словниках, стресор розглянуто як будь-яку зовнішню або внутрішню умову чи подію, що призводить до фізіологічного чи емоційного стресу [3–5]. Крім стресорів, у науковому середовищі чинники виникнення стресу, емоційного переживання прийнято називати ―стресогенними факторами‖, ―факторами ризику‖, ―фрустраторами‖, ―флешбеками‖, ―тригерами‖ тощо. Як правило, стресори розрізняють за фізіологічними (надмірним навантаженням, високою чи низькою температурою тіла, больовими стимулами тощо) та психологічними ознаками (загрозами, небезпекою, шантажем, образами, інформаційним перевантаженням тощо). Загалом стресогенні чинники можуть впливати як позитивно, мобілізуюче, так і негативно дезорганізуюче [1; 3–5]. Комплексний аналіз стрес-чинників бойової обстановки, їх систематизацію та опис впливу на психіку військовослужбовців дав змогу нам об’єднати їх в кілька груп: зовнішні (соціальні, бойові та еколого-ергономічні) і внутрішні (психофізіологічні та індивідуально-психологічні). Соціальні чинники є основою для формування загальних соціальних мотивів поведінки особового складу (згуртованість підрозділу, довіра, ставлення народу та військовослужбовців до війни, бойових дій, бою). Бойові чинники об’єднують широкий спектр змінних, що визначають реакції, стан, поведінку військовослужбовців у бою. До них належать: вид та інтенсивність бойових дій, особливості застосування зброї та бойової техніки, обсяг і співвідношення втрат з обох сторін тощо. Еколого-ергономічні чинники відображають специфіку впливу зовнішніх обставин (географічних, природно-кліматичних, техніко-технологічних) та