Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Era of Globalization‖ (May 22-24, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Zurich, Switzerland, 2026. - 353 p.

242 - впровадження системи матеріального та нематеріального стимулювання за генерацію та впровадження раціоналізаторських пропозицій, що створює пряму матеріальну зацікавленість працівників; - створення сприятливого психологічного клімату, який заохочує висловлювання нових ідей без страху критики (культура «психологічної безпеки»); - забезпечення доступу до навчальних ресурсів та мотивацію до безперервного професійного розвитку (оплата курсів підвищення кваліфікації, участь у конференціях); - проведення внутрішньофірмових конкурсів інноваційних проєктів та стартапів, які дозволяють реалізувати творчий потенціал працівників безпосередньо в межах організації; - створення системи кар‘єрного зростання, яка враховує рівень інтелектуальної активності фахівця (пряма залежність між інтелектуальною працею та кар‘єрними перспективами). Борщ В. та Погосян К. наголошують, що центральне місце в рамках інтелектуалізації індивіда відіграє процес набуття нових знань та компетенцій протягом здійснення своєї діяльності. Тому організація системи безперервного навчання на робочому місці є одним із ключових напрямів розвитку професійного мислення [7]. Важливим є питання підвищення рівня інтелектуалізації праці на підприємстві. Як показують дослідження, перехід від низького рівня до високого потребує не лише інвестицій у технології, але й системної трансформації управління персоналом. Схематично цей процес можна описати так: - оцінка поточного стану (визначення рівня за показниками: коефіцієнт кваліфікації, інтелектуальна віддача, плинність кадрів тощо); - визначення цільових параметрів на основі бенчмаркінгу з лідерами галузі; - впровадження заходів (навчання, мотивація, вдосконалення технологій);