Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

142 з вимогами ДСТУ ISO 10381-4:2005. (ISO 10381-4:2003, IDT) в межах 3-х пробних ділянок. Площа пробної ділянки становила 100 м 2 , в межах пробної ділянки зразки ґрунту відбирались методом конверту з формуванням одного репрезентативного зразка вагою не менше 1 кг з 5-ти точкових проб. Глибина відбору ґрунтових зразків складала 0 - 20 см, лісової підстилки – 0 – 5 см. У ґрунтових зразках визначались рухомі форми Cd, Cu, Pb, Zn у буферній амонійно-ацетатній витяжці (рН 4,8) методом атомно-абсорбційної спектрометрії. Мікологічна продукція відбиралась на тих самих ділянках, що і зразки ґрунту. У кожному зразку було не менше 3-х плодових тіл. Вміст Cd, Cu, Pb, Zn у плодових тілах грибів визначали методом атомно-абсорбційної спектрометрії після сухої мінералізації [5]. Для оцінки ступеня небезпечності елемента-забруднювача використовували коефіцієнт небезпеки – співвідношення між концентрацією полютанта у ґрунті чи плодовому тілі гриба та його гранично допустимою концентрацією. Для встановлення особливостей поведінки важких металів у системі «ґрунт − лісова підстилка – гриб» використовували коефіцієнт біологічного накопичення елемента, що визначався як співвідношення між концентрацією полютанта у плодовому тілі гриба та його концентрацією у лісовій підстилці. Для більш достовірної оцінки ступеня небезпечності елемента-забруднювача визначали токсичність ґрунту та лісової підстилки у цинковому еквіваленті [1]. Елювіально – акумулятивний коефіцієнт для валових і міцнофіксованих форм хімічних елементів К е/а визначали як частку від ділення величини вмісту валових чи міцно- фіксованих форм елемента у окремому генетичному горизонті ґрунтового профілю на їх вміст у ґрунтотворній породі [3]. Статистична обробка експериментальних даних була проведена з використанням пакету прикладних програм Microsoft Excel та Statistica 6.0. Результати досліджень. У результаті проведених досліджень встановлено, що ґрунтовий покрив дослідних ділянок, де здійснювався відбір плодових тіл грибів, представлений дерново-середньопідзолистими супіщаними ґрунтами, сформованими на водно-льодовикових відкладах. Для таких ґрунтів