Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

144 Дослідження профільного розподілу важких металів показало, що концентрації Cu, Zn, Pb і Cd змінюються залежно від глибини та генетичного горизонту. Для міді характерне накопичення у верхньому гумусово- елювіальному горизонті, де валовий уміст становив 4,4 мг/кг, тоді як у материнській породі він знижувався до 2,4 мг/кг. Вміст рухомих форм міді коливався у межах 0,42–0,72 мг/кг, що свідчить про помірну міграційну здатність елемента. Найвищі концентрації серед досліджених металів виявлено для цинку. У верхньому горизонті його валовий уміст досягав 40,5 мг/кг, а в нижніх горизонтах поступово зменшувався до 30,1 мг/кг. Рухомі форми Zn характеризувались відносно невисокими показниками, проте значення елювіально-акумулятивного коефіцієнта вказують на активне переміщення елемента у верхній частині профілю. Для свинцю характерним є чітко виражене накопичення у верхніх горизонтах ґрунту. Валовий уміст Pb у горизонті НЕ становив 6,8 мг/кг, а в материнській породі — 3,2 мг/кг. Рухомі форми свинцю змінювались від 1,06 до 0,22 мг/кг. Високі значення коефіцієнтів Ке/а свідчать про інтенсивну акумуляцію свинцю у поверхневих горизонтах. Кадмій характеризувався найнижчими концентраціями серед усіх досліджених елементів. Валовий уміст Cd знаходився в межах 0,11–0,21 мг/кг, а рухомих форм — 0,03–0,07 мг/кг. Незначні величини коефіцієнтів елювіально- акумулятивної диференціації вказують на слабко виражену міграцію елемента у межах ґрунтового профілю. Отримані результати свідчать, що для досліджуваних ґрунтів характерне накопичення цинку та кадмію у верхніх генетичних горизонтах. Це підтверджується величинами елювіально-акумулятивних коефіцієнтів, які вказують на участь органічної речовини та процесів сорбції у закріпленні важких металів. Водночас фізико-хімічні властивості дерново- середньопідзолистих ґрунтів Полісся сприяють підвищеній рухомості важких металів у системах «ґрунт – рослина» та «ґрунт – вода». У зв‘язку з цим навіть