Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

268 Вільна пересадка комплексу тканин з накладанням мікросудинних анастомозів Регіональні клапті зі збереженням їх ніжки травлення Місцеві тканини зі збереженням їх діфузного травлення Аутодермопластика Первинний шов Рис.1. Адаптована схема «реконструктивної драбини» (за збільшенням складності втручання). Від основи до верхівки йде наростання складності пластичних прийомів закриття ранових дефектів [4, 5, 6]. Існує тенденція застосування найбільш простих засобів в умовах, коли вони дають гарні, стабільні результати. Однак у випадках інфікованих великих дефектів нижніх кінцівок (особливо дистальних відділів) використання простих методів (накладення швів або вільна аутодермопластика) є неможливим або мало ефективним. Існуюча тенденція, коли спочатку пропонувалося починати лікування ран з технічно простих способів і переходити до більш складним при невдачі використання «простого» методу, є недосконалою. Вибір способу пластики повинен бути індивідуальний. Здійснювати треба той метод, який враховує всі особливості даного клінічного випадку. Оптимальним є використання найбільш простого методу, який прогностично повинен забезпечити найбільші шанси на успіх в конкретній клінічній ситуації (принцип розумної достатності). Найбільшу складність представляють септичні дефекти м'яких тканин дистальних відділів нижніх кінцівок гомілки. Вона обумовлена анатомічними особливостями цих ділянок. Нижня кінцівка знаходиться в опущеному стані, що призводить до розвитку порушення венозного кровообігу. Тому традиційні методи - пластика вільним розщепленим аутотрансплантатом – мало ефективні.