Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

292 За показниками силової витривалості також встановлено перевагу футзалісток. У тесті згинання та розгинання рук в упорі лежачи вони виконували 9,78±0,58 раза, тоді як нефутзалістки — 6,45±0,49 раза (p<0,05). У тесті піднімання тулуба за 30 с результати становили 18,52±0,58 та 14,38±0,74 раза відповідно (p<0,05). Це вказує на вищу функціональну стійкість м‘язів плечового пояса, тулуба та черевного преса, які забезпечують стабілізацію рухових дій у процесі ігрової діяльності. Графічний аналіз результатів, наведених на рис. 2, свідчить про більш високий рівень розвитку швидкісно-силових і силових якостей у футзалісток 13–14 років порівняно з нефутзалістками. Водночас менші значення варіативності показників у групі спортсменок вказують на стабільніший характер функціональної адаптації та більш впорядковану організацію рухового забезпечення діяльності, сформовану під впливом систематичних занять футзалом. Висновки Результати дослідження засвідчили, що систематичні заняття футзалом сприяють формуванню більш високого рівня швидкісної, координаційної, швидкісно-силової та силової підготовленості дівчат 13–14 років. У футзалісток встановлено кращі показники швидкості, спеціальної витривалості, вибухової сили та силової витривалості, що свідчить про ефективнішу функціональну адаптацію організму, вищий рівень нервово-м‘язової координації та стійкості до фізичних навантажень. Отримані результати дозволяють розглядати показники фізичної підготовленості як інформативні критерії спортивного відбору перспективних юних футзалісток. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Дичко Д. В., Дичко О. А., Дичко В. В. Особливості фізичної підготовленості юних футзалістів у системі спортивного відбору. Науковий часопис Українського державного університету імені М. П. Драгоманова .