Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

333 Метою дослідження є виявлення закономірностей історичної еволюції ударних інструментів у системі музичної образності, аналіз трансформації їх художньо-семантичних функцій та визначення провідних тенденцій розвитку перкусійного мистецтва у контексті композиторської й виконавської практики ХХ - початку ХХІ століття. Методологічну основу дослідження становить комплекс взаємодоповнювальних підходів. Історико-культурний метод використовується для висвітлення етапів розвитку ударних інструментів у різні періоди музичної культури; системний підхід дає можливість розглядати перкусійне мистецтво як цілісне художнє явище; семантичний аналіз спрямований на виявлення смислових функцій звукових образів ударності; компаративний метод дозволяє простежити зміни у трактуванні ударних інструментів у різних національних і стильових традиціях; музикознавчий аналіз композиторських творів сприяє визначенню особливостей тембрової драматургії та художньої концепції перкусійного звучання. Застосування зазначених методів забезпечує можливість комплексного дослідження ударних інструментів як важливого чинника формування сучасного музичного мислення та художньої образності. Метою даного дослідження є комплексне осмислення особливостей функціонування ударних інструментів у сучасному музичному мистецтві крізь призму еволюційних процесів композиторської творчості та виконавської практики. Предметом уваги виступає не лише безпосереднє використання перкусійного інструментарію в музичних творах різних історичних епох, але й феномен звукової образності ударності як самостійної художньо-семантичної категорії. У цьому контексті поняття «ударність» розглядається значно ширше за власне сферу ударних інструментів, оскільки її виражальні ознаки можуть відтворюватися за допомогою специфічних артикуляційних, фактурних, динамічних і тембрових засобів на інструментах інших груп, формуючи особливий тип музичного мислення та звукового образотворення. Теоретичною основою дослідження стали праці, присвячені історії оркестрового мистецтва, еволюції інструментарію та проблемам музичної