Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

356 естетики. У межах цієї статті таке повернення трактується не як заперечення воєнної реальності, а як форма психоемоційної саморегуляції. Суспільство, що тривалий час перебуває у травмі, потребує не тільки символів боротьби, а й образів життя, краси, приватності, майбутнього. Отже, музичний відеокліп у час війни виконує роль своєрідного емоційного барометра. Він фіксує не лише події, а й зміну суспільної чутливості: від гніву й мобілізації до скорботи, від скорботи до виснаження, від виснаження до бажання відновити нормальність. Саме ця динаміка є одним із найважливіших аргументів на користь вивчення відеокліпу як соціокультурного документа. Національна ідентичність у режисурі музичного відеокліпу Національна ідентичність у музичних відеокліпах воєнного періоду формується через поєднання мови, символіки, простору, історичної пам‘яті, фольклорних мотивів і сучасної попкультурної форми. Українська мова в цьому контексті є не лише засобом комунікації, а маркером культурної суб‘єктності. Зміна мовної поведінки української попкультури після 2022 року пов‘язана з ширшим процесом культурного самоозначення, про що йдеться у працях І. Білого [4; 5]. У відеокліпах національна ідентичність не зводиться до прямого використання прапора або вишиванки. Вона формується через образи дому, землі, матері, міста, військового, дитини, дороги, голосу, пісні, пам‘яті. У «Stefania» образ матері набуває розширеного значення - це вже не тільки родинний образ, а метафора країни, що захищає, втрачає, рятує й повертає [18]. У «Hey Hey Rise Up» голос Андрія Хливнюка й мотив «Ой у лузі червона калина» перетворюються на глобальний знак українського спротиву [19]. Важливою є також здатність воєнного музичного відео поєднувати традиційне й сучасне. Фольклорні мотиви, історичні алюзії та національні символи часто вбудовуються у реп, поп, рок, електронну музику, анімацію, TikTok-естетику або міжнародний ремікс. Це формує образ України не як застиглої традиції, а як сучасної, динамічної, технологічної й креативної