Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

69 Чорним морем і Азовським морем, а також про правовий режим самої протоки й Азова. Гостра фаза конфлікту розпочалася наприкінці вересня 2003 року, коли Росія без попереднього погодження з Україною почала насипати дамбу від Таманського півострова в напрямку українського острова Тузла. У постанові Верховної Ради України від 23 жовтня 2003 року прямо зафіксовано, що російська сторона продовжувала будівництво «без належних консультацій з Україною» і «без попереднього інформування української сторони» [7]. Український парламент також констатував, що в ноті МЗС РФ від 16 жовтня 2003 року робилася спроба поставити під сумнів адміністративні кордони, визначені ще в 1973 році, а окремі російські посадовці заявляли про нібито неврегульовану територіальну належність Тузли. Російська сторона пояснювала будівництво дамби переважно екологічними та берегозахисними мотивами. В академічному аналізі Тетяни Журженко зазначено, що з російського боку проєкт подавався як захист узбережжя Тамані від штормів; паралельно лунала й історична аргументація, ніби до 1920-х років Тузла була косою, пов‘язаною з Таманським півостровом [8]. Водночас українська сторона розглядала ці дії як посягання на територіальну цілісність і як спробу змінити фактичний контроль у Керченській протоці односторонніми діями. Саме тому Верховна Рада України офіційно визнала будівництво дамби «недружнім актом». Ситуація швидко набула ознак серйозної міждержавної кризи і загрози міжнародній безпеці. Україна посилила прикордонну присутність на острові, а 23 жовтня 2003 року парламент не лише ухвалив постанову про усунення загрози територіальній цілісності, а й створив Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради для контролю за режимом державного кордону в районі острова Коса Тузла. У науковому дослідженні Журженко підкреслено, що саме під час цієї кризи український кордон у районі Тузли з «віртуального» перетворився на реально захищений. Після інтенсивних консультацій та прямих контактів на найвищому рівні гостру фазу вдалося зупинити: за сучасними узагальненнями