Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

80 Зазначена ситуація зумовлена недосконалістю нормативно-правового регулювання, оскільки чинне законодавство не наділяє військове командування та військові адміністрації повноваженнями щодо затвердження окремого порядку проведення мирних зібрань, передбачаючи лише можливість їх обмеження або заборони. Водночас, відповідно до конституційного принципу законності, органи державної влади зобов‘язані діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України [7]. У зв‘язку з цим актуальним є вдосконалення законодавства шляхом нормативного визначення порядку реалізації права на мирні зібрання в умовах воєнного стану, встановлення чітких підстав та умов їх проведення, а також усунення колізій між окремими положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо компетенції органів державної влади у сфері обмеження мирних зібрань. Слушною з цього приводу є думка А.М. Захарченка та С.М. Алфьорова, які зазначають, що чинне законодавство допускає різні підходи до тлумачення відповідності п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» положенням ст. 39 Конституції України, що зумовлює правову невизначеність у сфері обмеження права на мирні зібрання. У зв‘язку з цим після припинення воєнного стану доцільним є внесення змін до Конституції України щодо особливостей обмеження свободи мирних зібрань в умовах воєнного стану (під час дії воєнного стану внесення змін до Конституції України, відповідно до ч. 2 ст. 157 Основного Закону, є неможливим) [8, с. 19]. Таким чином, забезпечення права на свободу мирних зібрань в умовах воєнного стану потребує належного нормативно-правового врегулювання з урахуванням як безпекових викликів, так і необхідності дотримання конституційних гарантій прав людини. Запровадження воєнного стану не може розглядатися як безумовна підстава для повної заборони мирних зібрань, оскільки будь-які обмеження мають відповідати принципам законності, пропорційності та обґрунтованості.